<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://ip-works.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Wed, 29 Feb 2012 18:56:11 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://ip-works.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Первый Интернационал</title>
			<description>&lt;div align=&quot;left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: &quot;Times New Roman&quot;; font-size: 10pt&quot;&gt;Первый Интернационал&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: &quot;Times New Roman&quot;; font-size: 10pt&quot;&gt; своим появлением в большой мере обязан
экономическому кризису, начавшемуся в 1857 году и охватившему&amp;nbsp; многие европейские страны. Одним из следствий
этого кризиса стало обострение классовой борьбы в Польше в 1863 – 64 годах,
которое вылилось в Польское национально-освободительное восстание. Восстание
было подавлено с помощью европейских держав. В знак протеста против подавления
восстания 28 сентября 1864 года в Сен-Мартинс-холле (Лондон), по совместной
инициативе английских и французских рабочих&amp;nbsp;
было созвано международное собрание. Задачей этого собрания было
создание международного рабочего объединения, которое защищало бы классовые
интересы рабочих. Эта первая массовая &amp;nbsp;международная организация рабочих была названа
Международным Товариществом Рабочих или Интернационалом. Это и был&amp;nbsp; Первый
Интернационал, а 28 сентября 1864 года стало днем его образования.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/11-1-0-54</link>
			<category>История</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/11-1-0-54</guid>
			<pubDate>Wed, 29 Feb 2012 18:56:11 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Импрессионизм</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin-top:1.0pt;margin-right:0cm;margin-bottom:1.0pt;margin-left:
0cm;text-align:justify;text-indent:1.0cm;line-height:14.25pt;background: none&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:9.0pt;font-family:Calibri;mso-bidi-font-family:Arial&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Импрессионизм
(фр. impressionnisme, от impression — впечатление) — направление в искусстве
последней трети XIX — начала XX веков, зародившееся во Франции и затем
распространившееся по всему миру, представители которого стремились наиболее
естественно и непредвзято запечатлеть реальный мир в его подвижности и
изменчивости, передать свои мимолётные впечатления. Обычно под термином
«импрессионизм» подразумевается направление в живописи, хотя его идеи также
нашли своё воплощение в литературе и музыке.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;p style=&quot;margin-top:1.0pt;margin-right:0cm;margin-bottom:1.0pt;margin-left:
0cm;text-align:justify;text-indent:1.0cm;line-height:14.25pt;background:none&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:9.0pt;font-family:Calibri;mso-bidi-font-family:Arial&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Термин
«импрессионизм» возник с легкой руки критика журнала «Le Charivari» Луи Леруа,
который озаглавил свой фельетон о Салоне Отверженных «Выставка
импрессионистов», взяв за основу название этой картины Клода Моне.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;p style=&quot;margin-top:1.0pt;margin-right:0cm;margin-bottom:1.0pt;margin-left:
0cm;text-align:justify;text-indent:1.0cm;line-height:14.25pt;background:none&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:11.0pt;font-family:Calibri;mso-bidi-font-family:Arial&quot;&gt;&lt;o:p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/10-1-0-53</link>
			<category>Худ. Культура</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/10-1-0-53</guid>
			<pubDate>Tue, 28 Feb 2012 18:14:30 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>І. Льовитан &quot;Золота осінь&quot; (Твір-відгук за картиною з елементами опису)</title>
			<description>В історію живопису Ісаак Ілліч Льовитан увійшов перш за все як пейзажист. Льовитан — творець так званого &quot;пейзажу настрою&quot;. Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. &lt;br&gt;&lt;br&gt;На картині &quot;Золота осінь&quot; ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. Вдалині видно червонуваті вітки чагарника. Земля укрита жовтіючою травою, що пов&apos;янула. А на правом бережу річки — ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в&apos;яненню. Річкова гладінь здається нерухомою і холодною. На поверхні води відбивається світле небо з білими хмарами. Осінній день, зображений художником, повний світла. У картині переважають життєрадісні світлі тони. Майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що засівають озиминою.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-52</link>
			<category>Украинский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-52</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:58:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Їхні імена зберігає пам&apos;ять народу</title>
			<description>Споглядання життя великої людини є завжди прекрасним видовищем: воно піднімає душу... збуджує діяльність.&amp;nbsp;&lt;br&gt;&lt;p&gt;В. Бєлінський&amp;nbsp;&lt;/p&gt;Роль, яку зіграла та чи інша людина в долі свого народу, завжди оцінюється з позицій сучасності. Кожен, хто залишив добрий слід в історії країни, буде вічно жити в пам&apos;яті народу. Ці люди піклувалися про благо країни, були справжніми патріотами, їхні вчинки вчили людей мужності, порядності, відповідальності.&amp;nbsp;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Ми, покоління початку XXI століття, довіряємо людям сміливим, цілеспрямованим, готовим захищати свій народ. Кожна видатна особистість минулого неповторна і талановита. Хтось зі зброєю в руках охороняв країну від ворогів, хтось будував її й упорядковував, хтось залишив нам у спадщину великі наукові відкриття і неперевершені художні твори, а хтось піклувався про благополуччя народу, про розвиток культури, науки й освіти. їх усіх поєднувало те, що в шкалі їхніх життєвих цінностей на першому місці були інтереси батьківщини. Тому їхні імена зберігає історія, тому ми пишаємося ними.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-51</link>
			<category>Украинский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-51</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:57:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відчуття батьківщини&quot; - що це таке?</title>
			<description>Моя батьківщина — Україна. У відповідях на питання про відчуття батьківщини звичайно присутні акуратні білі сільські хатки з лелеками на дахах і вишневими садами навколо, прозора, як скло, ріка, блакитне небо зі співаючим в ньому жайворонком... Ці сентиментальні уявлення — тільки зовнішні ознаки моєї рідної землі. Вони милі серцю, тому що повертають нас до дитинства, у село, де жили або живуть наші дідусі, бабусі... &lt;br&gt;&lt;br&gt;Для мене батьківщина — це насамперед те, чим можна пишатися. І в нашій нелегкій історії, і в дні сьогоднішньому. Це те, за що в мене болить душа, як у кожного справжнього патріота. Це те, за що не соромно перед чесними людьми своєї країни і перед усім світом.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-50</link>
			<category>Украинский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-50</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:55:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Бо ти на землі людина&quot; (твір-роздум)</title>
			<description>Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на допомогу. Тільки такою може бути справжня людина.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-49</link>
			<category>Украинский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/3-1-0-49</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:54:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Профессия врача — это подвиг</title>
			<description>На вопрос какая профессия самая важная, каждый ответит по-разному. А если спросить, какая самая трудная и напряженная, пожалуй, в первую очередь назовут тяжелые мужские специальности, вспомнят о пожарниках, спасателях, милиционерах или военных. Самыми знающими назовут ученых, всех работников умственного труда. Но, по моему мнению, существуют люди, работа которых объединяет все названные характеристики. Дело их жизни — самое необходимое, самое трудное, самое ответственное, требующее постоянного совершенствования. Это люди, перед которыми стоят важнейшие задачи — распознавать, лечить, предупреждать болезни, обеспечивать сохранение и укрепление здоровья и трудоспособности людей, спасение жизни. И люди эти — врачи.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-48</link>
			<category>Русский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-48</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:52:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Понимание прекрасного</title>
			<description>Прекрасными для меня являются художественные произведения А. С. Пушкина, Т. Г. Шевченко, классическая музыка Бетховена, живопись Леонардо да Винчи, скульптуры Микеланджело, парк «Софиевка», дворцово-парковый ансамбль князей Воронцовых. Прекрасное — категория, отображающая чувство эстетического наслаждения человека под влиянием явлений действительности и произведений искусства.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-47</link>
			<category>Русский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-47</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:51:11 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Весна</title>
			<description>Весна всегда была символом возрождения, порой расцвета, когда в едином порыве пробуждается природа. Какая сила таиться в ней, какое мощное стремление к свету и жизни. Ведь, если задуматься, всё вокруг, обездвиженное, закоченевшее от зимней стужи, ждёт только одного её ветерка, одного дуновения, чтобы ожить, взорваться энергией молодости и красоты. Так и человек прозябает в серых буднях повседневной суеты, когда душа его и сердце, будто одеревеневшие, застывают, впадают в спячку. И ждёт горячее человеческое сердце того волшебного дуновения, того загадочного знака, когда сможет оно растопить ледяную корку, и хлынет из него животворящий поток молодой силы.&amp;nbsp;</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-46</link>
			<category>Русский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-46</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:49:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Хорошие манеры</title>
			<description>В современном обществе хорошие манеры необходимы. Каждый день человек общается с множеством людей, сталкивается с ними в транспорте, в магазинах, на работе. В людных местах важно вести себя сдержанно, не мешая другим, не отвлекая их громкой речью или резкими движениями. В рабочей обстановке важно не только быть вежливым, нужно не забывать улыбаться, тем самым воссоздавая вокруг себя приятную эмоциональную атмосферу.</description>
			
			<link>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-45</link>
			<category>Русский язык</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://ip-works.at.ua/publ/2-1-0-45</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 14:48:55 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>